TYAM Banner 1200x800 cut

Card 01

Inside 1

Card 02

Inside 2

Card 03

Inside 3

Card 4

Inside 4

Card 05

Inside 5

Card 06

Inside 6

Card 07

Inside 7

Card 08

Inside 8

Card 09

Inside 9

Card 10

Inside 10

Card 11

Inside 11

Card 12

Inside 12

В Україні та Європі кожна п’ята дитина зазнала бодай однієї форми сексуального насильства офлайн. У 70–80% цих випадків агресором є людина, яку дитина добре знає (близький родич, друзі родини, тренери тощо).

«Нереальний» та анонімний, Інтернет – ще небезпечніше місце. Наприклад, 17,6 % дітей готові зустрітися з онлайн-незнайомцями в реальному житті. Відтак, за останній рік 1 з 4 дітей (23,5%) зіткнулися бодай із однією з форм сексуального насильства онлайн.

Але чи не найбільше нас в Українському фонді «Благополуччя дітей» турбує те, що майже половина дітей НЕ поділилися ситуацією насильства, що з ними трапилася в мережі. А переважна більшість тих, хто поділилися (77,6%), розповіли друзям і подругам. Тільки третина розповіла дорослим: батькам, старшим сестрам чи братам, іншим довіреним людям.

Про що це говорить нам, тямущим, усвідомленим дорослим?

  • По-перше, наш дорослий обов’язок – зосередитися на попередженні.
  • По-друге, ми повинні виховувати дітей в культурі безпеки – демонструвати її своїм прикладом, навчати правил безпечної поведінки та вчити розпізнавати ризики відповідно до віку.
  • По-третє, діти мають нам довіряти – і у наших руках побудувати ці довірливі взаємини з ними та вчасно прийти на допомогу, якщо вона потрібна.

Ви батьки? Ви освітяни? Не чекайте, поки це зробить хтось інший. Навчимо дітей захищатися разом!

  • Зваблення в мережі

    Як вчителям стати безпечними дорослими і впевнено працювати над профілактикою сексуального насильства?

    З 2014 року наші експертки з формування навичок безпечної поведінки Тетяна Цюман та Олена Нагула діляться своїми авторськими методичними розробками з освітянами, які працюють з дітьми. А тепер вони запрошують небайдужих дорослих ознайомитися з їхнім новим курсом «Убезпечені дорослі = у безпеці діти».

    Формування власного ставлення, підводні камені викладання, найпоширеніші помилки та страхи - цього разу наш курс саме для дорослих. Дорослих, які хочуть стати безпечними, компетентними та впевненими в роботі зі складною темою профілактики сексуального насильства.

     

     

 

Відеокурс «Убезпечені дорослі – у безпеці діти»

  • Зустріч 1. Формула безпеки

    Що таке психологічна формула безпеки і для чого дорослому її знати. Як, знаючи формулу, підготуватися до професійної взаємодії з дітьми в темі запобігання сексуальному насильству.

    Дивитись на YouTube

  • Зустріч 2. Розмова про безпеку

    Яким чином, говорячи з дітьми про безпеку, ми захищаємо їх від сексуального насильства. Чому важливо говорити з дітьми про безпеку, а не обмежуватися тривожною статистикою та історіями жертв.

    Дивитись на YouTube

  • Зустріч 3. Недитячий секрет дитини

    Як дорослому реагувати професійно та грамотно на розповідь дитини про сексуальне насильство, вчинене над нею? Якою має бути реакція фахівця на слова дитини.

    Дивитись на YouTube

  • Зустріч 4. Правила безпечної поведінки

    Психологічні секрети кожного правила безпечної поведінки. 

    Дивитись на YouTube

  • Зустріч 5. Просвітницька робота з дітьми онлайн

    Як уникати помилок при проведенні просвітницьких онлайн-занять із дітьми для формування навичок безпечної поведінки.

    Дивитись на YouTube

  • Зваблення в мережі

    Як батькам зберегти довіру дитини і захистити її від небезпек *

    Близькі та довірливі взаємини з батьками чи тими, хто їх замінює, – це те, що разом зі знаннями найкраще захищає молодих людей від ризикованих ситуацій.

    Хороші батьки цікавляться досвідом і точкою зору дитини, її почуттями, мріями, ідеями, тим, як вона розуміє світ. Вони спостерігають за дитиною, намагаються зрозуміти її потреби та причини поведінки. Вони не концентруються тільки на вихованні, адже велике значення має формування емоційного порозуміння з дитиною, яке базується на повазі та довірі.

    Такі стосунки найкраще будувати від самого початку, але ніколи не пізно взятися їх розвивати.

↓ Зважайте на потреби та емоції

Кожна людина в будь-якому віці має потреби, важливі для її життя та розвитку. Найголовніші з них, притаманні нам від народження, називають основними. Вони пов’язані з тамуванням голоду, почуттям безпеки, близькими та надійними стосунками, а також із визнанням з боку інших, досягненням успіхів та особистісним розвитком. 

Прагнення людини задовольнити свої потреби – природний процес. Однак навіть у дорослих інколи виникає проблема з їх розпізнаванням, називанням та вираженням. То що ж говорити про дітей і молодих людей, які тільки відкривають світ, пізнають себе та отримують новий досвід? 

Юна людина має всі підстави розгубитися в потоці почуттів, не помічати загроз і не розуміти намірів інших людей по відношенню до себе. Тому дуже важливо, аби батьки були уважні до того, що переживає дитина, підтримували її в процесі задоволення потреб, встановлювали зрозумілі межі та делікатно стежили за тим, як розвиваються події.  

Підлітковий період – дуже динамічний час, який характеризується багатьма змінами як у психічному, так і в фізичному розвитку дитини. 

Потреба побудувати власну автономію, заперечити «дорослі» зразки та цінності штовхає молодих людей до експериментів, випробування можливостей і меж, руйнування авторитетів. 

А ще є жагуча потреба будувати нові взаємини, тамувати негативні емоції, стрес та напругу, пошук нових відчуттів, втеча від проблем, природна цікавість, бажання розваг, боротьба з нудьгою, бунт чи прагнення сподобатися ровесникам –  і все це може приводити молодих людей до ризикованої поведінки, зокрема до контактів із незнайомцями онлайн чи інших небезпечних ситуацій.

 

↓ Поважайте особистий простір

Поки діти маленькі, вони зрідка залишаються без нагляду дорослих. Але ж вони так швидко ростуть!

Ви не можете завжди бути поруч і «схопити за руку» до халепи в реальному світі. А в мережі будь-який підліток легко обійде батьківський контроль на своїх гаджетах.

Ми застерігаємо вас від того, щоб крадькома або всупереч волі дитини перевіряти її переписку, аккаунти соцмереж чи розпитувати за спиною сторонніх людей. Можливо, зараз ви і отримаєте відповідь на питання, яке вас хвилює, але натомість ризикуєте втратити довіру дитини на майбутнє. А довіра – ваш головний, а часто – єдиний козир на роки вперед.

Поважайте особистий простір одне одного – і фізичний, і віртуальний. Але розмовляйте з дітьми. Розмовляйте про все, і про безпеку зокрема (див. картки з правилами).

 

↓ Розмовляйте

У постійному поспіху ми іноді забуваємо, що розмова з дитиною – це не список запитань «для галочки». Пам’ятайте, що ваша дитина глибоко переживає все, що трапляється з нею щодня, навіть якщо не проявляє цього. При цьому вона потребує вашої присутності та уважної, дружньої розмови. 

Знайдіть час, щоб зупинитися на хвилинку та з режиму дії переключитися на режим уважної присутності. Перестаньте думати про всі клопоти, які на вас чекають, не пришвидшуйте розмови, не перебивайте розповідь, не робіть одночасно інші справи, не поспішайте зі своїми аргументами. 

Розмова – це діалог, в якому є місце для думки, що не збігається з вашою. Цінуйте моменти, коли дитина висловлює власну думку і захищає її. Підтримуйте в молодій людині це вміння. Адже саме воно захистить її в ситуації тиску з боку ровесників або у випадках, коли хтось схилятиме дитину до чогось, чого вона не хоче або з чим не погоджується. 

Також будьте присутнім, коли дитина мовчить. У моменти, коли вона не вміє або не готова поділитися своєю історією, дитина повинна відчувати любов, підтримку, доступність і те, що коли вона наважиться розповісти, то зустріне розуміння та прийняття. 

Побоювання, що батьки не зрозуміють, – часта причина того, чому діти не розповідають їм про свої труднощі. Страх негативної оцінки, покарання чи відсутності схвалення штовхає дитину до відсторонення та брехні. А незнання справжніх переживань дитини та відсутність доступу до її світу, своєю чергою, може приспати батьківську пильність і збільшити вірогідність, що молода людина залишиться без підтримки саме тоді, коли її потребує. 

Уникайте маніпулювання, висміювання, критики, приниження, залякування, змушування чи порівняння з іншими. Часто у стосунках із дитиною ми реагуємо автоматично  – повторюємо негативні прийоми, від яких самі постраждали в дитинстві. Тому варто придивлятися до своїх реакцій, бути самокритичними та шукати нові рішення.

Зверніть увагу: це не означає, що в розмові з дитиною немає місця для вираження батьківської думки та очікувань. Якраз навпаки – висловлюйте все, що для вас як батька чи мами важливо, і пояснюйте, чому. Але ретельно обирайте форму спілкування. (Ми радимо прочитати книгу Адель Фабер та Елейн Мазліш «Як слухати, щоб діти з нами говорили. Як говорити, щоб діти нас слухали»)

↓ Вивчайте

Не існує універсальної інструкції для успішного спілкування з дитиною. Тому шукайте те, що допомагає вам підтримувати контакт, і не здавайтеся, коли щось не виходить. Невдала спроба – це не поразка, а сигнал дитині, що ти поруч і що тобі не байдуже. Розмова – це тільки один зі способів будувати стосунки. Крім нього варто випробувати інші можливості бути присутнім в житті дитини, наприклад, спільну діяльність чи захоплення. 

Будьте чутливими до невербальних сигналів. Знизування плечима може виражати не тільки зневагу, але й безпорадність, а часта задумливість та мрійливість можуть бути проявом вразливості та спробою втекти від реальності. За поведінкою та реакціями дитини стоять конкретні потреби та почуття, і коли ми їх помічаємо та розпізнаємо, то можемо ефективно взаємодіяти. 

Якщо дитина поводиться дивно, але в черговий раз переконує, що нічого не сталося, то дуже імовірно, що вона не може впоратися з емоціями і не вміє по-іншому відреагувати. Візьміть до уваги обставини цієї конкретної ситуації – етап розвитку дитини чи те, що саме відбувається. Коли ви не розумієте, як краще відреагувати на складну для вас поведінку дитини, згадайте себе у цьому віці: що для вас було найважливішим, яка реакція вас підтримувала, а яка навпаки, а також чого вам бракувало з боку батьків та інших близьких людей. 

Коли ваші емоції виходять з-під контролю, подумайте: моя дитина для мене дуже важлива – чи вона це відчуває і розуміє? Як я можу їй це продемонструвати зараз?

↓ Не бійтеся важливих тем

Розмови, які стосуються складних тем, повинні бути природними і відповідними до віку дитини, елементом щоденного життя, а не одноразовою подією. Пам’ятайте, аби це був діалог, а не лекція, треба цікавитися досвідом та потребами своєї дитини. 

Використовуйте нагоду, коли важливі для розвитку дитини теми (дружба, стосунки, близькість, сексуальність, відмінність, нетолерантність, проблеми дозрівання, ризикована поведінка тощо) звучать у засобах масової інформації, фільмах чи серіалах. Це може стати приводом для знайомства з міркуваннями дитини та дискусії. 

Якщо вам складно говорити на якусь тему, не варто цього приховувати. По-перше, це і так буде помітно, а по-друге, ви навчите дитину: між вами не існує табуйованих розмов, навіть якщо тема складна або некомфортна, все одно варто її зачіпати. 

Про взаємини 

Розмовляйте з дітьми про різні почуття, які виникають у взаєминах з людьми, такі як кохання, закоханість, захоплення чи потяг. Звертайте увагу на різні емоційні потреби, які ми прагнемо задовольнити в стосунках: потреба бути важливим, коханим, вислуханим тощо.

Пояснюйте дитині, що іноді стосунки з людьми можуть бути шкідливими. Поговоріть про маніпуляції, залежність та використання близькості з поганою метою.

Разом подумайте, що означають і як конкретно проявляються в стосунках розуміння, довіра, щирість, ефективна комунікація, підтримка та повага до особистих кордонів. Важливо, щоб це не були порожні поняття – постарайтеся навести приклади з власного досвіду. 

Про зовнішній вигляд

Дуже важливий для підлітка фактор – ставлення до свого фізичного вигляду. Діти, які мають позитивний образ власного тіла, впевненіші в собі. 

Для періоду дозрівання характерна надмірна концентрація на власному тілі. З’являються загострені почуття – надмірний критицизм, неприйняття змін, пов’язаних із дозріванням, концентрація на створенні привабливого образу та пошук схвалення зовнішнього вигляду іншими. 

Розмовляйте з дитиною про зразки, які нав’язливо пропонують інтернет і ЗМІ, придивляйтеся до того, що дитина переглядає, до відомих людей, якими цікавиться. Як дівчата, так і хлопці дуже сприйнятливі до інформації з медіа: наприклад, «бути сексі» – це мати вигляд і поводитися точно як якийсь конкретний чоловік чи жінка з екрана. 

Тому дуже важливо врівноважувати медійний посил і допомогти дитині зрозуміти, що не існує єдиного еталону краси. Добре показати інші способи презентувати себе та побудувати власну ідентичність. Варто також розмовляти з дитиною про повагу до власного тіла та образу, а також про те, що наша цінність полягає не тільки в зовнішньому вигляді.

Про самотність

Молоді люди сьогодні все частіше почуваються самотніми. Якщо ваша дитина не має друзів, не зустрічається зі знайомими, поговоріть із нею про це. Скористайтеся допомогою спеціалістів, наприклад, психолога. Існування близьких друзів – це один із важливих чинників, який захищає дитину від ризикованих контактів, зокрема від спокушання онлайн.

↓ Піклуйтеся про себе

Батьківство – складна робота, яка не припиняється ні вдень, ні вночі. І, як будь-яка робота, вона виснажує. Ми часто боїмося собі зізнатися в тому, що смертельно втомилися від цих нескінченних криз, шкіл, гуртків, дворових компаній. Але зізнатися дуже важливо! Зізнатися, зупинитися, перепочити, набратися сил - і тільки потім знову продовжувати. Тому що виховувати щасливих дітей, а тим більше бути уважними батьками підлітків, може тільки дорослий в ресурсному стані!

Саме тому корисно спостерігати за собою: відчувати, коли ви бадьорі, мотивовані, у вас є сили і бажання рухатися вперед, а коли вже не дуже. Пам'ятаєте анекдот про маму, яка, зачинившись від п'ятьох дітей на кухні, з насолодою п'є чашку кави в тиші? Вона робить щасливу маму для своїх дітей, а ще – подає їм приклад правильного ставлення до себе, до своїх і чужих кордонів. Цього варто вчитися змалечку.

Що може допомогти відновити ресурс? Час, проведений із цікавими і значущими людьми, релаксаційні й дихальні техніки, йога, масаж, прогулянки, спорт, фізичні вправи, книги, музика, мистецтво, творчість і самовираження, догляд за рослинами, спілкування з тваринами, допомога тим, хто цього потребує – рецепт у кожного свій. Одній людині для відновлення може бути достатньо теплої ванни протягом 20 хвилин, іншій потрібен тиждень відпочинку за містом. У будь-якому випадку, чим більше індивідуально підібраних ресурсів ви можете використати, тим краще для вас і ваших дітей.

Якщо від втоми вам несила зрозуміти, які ресурси потрібні саме вам, зосередьтеся і спробуйте чесно відповісти на такі запитання:

 📌Які заняття вам подобаються настільки, що захоплює дух і здається, час зупиняється?

📌Хто ваш улюблений герой чи героїня фільму або книги? Які вони? Що люблять робити?

📌Чим ви любите займатися, незалежно від того, отримаєте за це матеріальну винагороду чи ні?

📌Чим би ви займалися в житті, якби не потрібно було заробляти гроші?

Ви – батьки підлітків, ваші діти достатньо самостійні, аби впоратися без вас кілька годин! Тому без вагань виберіть що-небудь із перерахованого і знайдіть час, аби зробити це якомога швидше. Діти будуть вам вдячні!

 Що слід знати про сексуальне насильство

↓ А це – сексуальне насильство? Вчимося розпізнавати.

Всупереч поширеним донедавна уявленням, сексуальне насильство – це не лише зґвалтування. Воно може бути навіть без фізичного контакту, однак це не зменшує ризик травмувати дитину. Пам’ятайте, не існує сексуального насильства «більш чи менш» безпечного. Діти, які зазнали його в будь-якій формі, завжди ризикують зіткнутися з численними психічними, фізичними та емоційними розладами і долати їх протягом усього життя!

Отож, до сексуальних зловживань також належать:

  • доторки до інтимних частин тіла дитини задля отримання сексуального задоволення або примушення (заохочення) дитини торкатися статевих органів іншої людини;victim
  • демонстрація дитині порнографічних матеріалів, статевих органів або сексуальних дій;
  • фотографування дитини в сексуальних позах;
  • підглядання;
  • інші дії для отримання сексуального задоволення.

Коротко і по-суті про міфи та факти щодо сексуального насильства над дітьми розказує Олена Нагула в першому уроці нашого відеокурсу для батьків «Як навчити дитину захищатися».

У подробицях із науковими посиланнями про причини, ознаки, наслідки сексуального насильства над дітьми:

↓ Про ризики онлайн

Грумінг

hackerКібер-грумінг, або спокушання онлайн – це процес, в якому дорослі чоловік або жінка за допомогою Інтернету чи телефону вибудовують із дитиною взаємини задля сексуального використання. Це може бути показ порнографічних матеріалів, виманювання інтимних фотографій , змушення створювати відеозаписи сексуального характеру чи навіть вимога сексуального контакту під час зустрічей. Нові технології допомагають кривдникам побудувати інтимні стосунки з дитиною без відома батьків.

Процес зваблення в мережі – явище складне. Аби досягти своєї мети, кривдник використовує різні техніки маніпуляцій та прикидається іншою людиною, наприклад, занижує свій вік чи змінює стать. Знайомство може починатися з емоційних стосунків, у яких кривдник бере на себе роль хлопця/дівчини та прагне розбудити в дитині почуття закоханості, або менторських взаємин, коли злочинець виступає в ролі людини, котра розуміє, підтримує і вчить дитину.

*Більше у відеоуроці Ради Європи Грумінг, емоційніше – у відео «Уважні батьки».

Секстинг

selfieДіти все частіше досліджують та виражають свою сексуальність за допомогою соціальних мереж чи месенджерів. Це явище називається секстингом. Секстинг – це надсилання та отримання сексуально відвертих повідомлень (слів, фотографій, відео, зображень тощо), як правило, через мобільний телефон, а також через планшети, ноутбуки тощо.

Чому діти й підлітки вдаються до секстингу? Вони недооцінюють ризики, пов’язані з такою поведінкою, на них тиснуть однолітки, їх спокушають – причин багато, як і можливих негативних наслідків. Адже якщо ці повідомлення потраплять у відкритий доступ, діти можуть стати мішенню для сексуального примусу, шантажу тощо.

*Докладніше у відеоуроці Ради Європи «Секстинг», із вуст дітей – у відео «Історія Юльки» та «Історія Матеуша».

Сексуальний примус або вимагання

abuseДитина втрачає контроль над відвертими фото, щойно вони потрапляють в мережу чи до чужих рук (як і доросла людина, до речі). Кривдник погрожує опублікувати фото в соціальних мережах чи надіслати їх родині та друзям. Натомість він чи вона вимагають від дитини сексуальних послуг, грошей чи інших речей.

*Докладніше у відеоуроці Ради Європи «Сексуальний шантаж».

Сексчатинг

chatСексчатинг – це обмін сексуальними зображеннями чи повідомленнями між дитиною та дорослим. А також це перший крок до створення дитячої порнографії чи сексуального примусу. Дослідження показують, що, на відміну від грумінгу, при сексчатингу кривдники вибирають своїх жертв дуже швидко, оскільки онлайн-чат негайно переходить на тему сексу.

*Докладніше у відеоуроці Ради Європи «Сексчатинг».

Порнопомста

nudesТак неофіційно називають розповсюдження зображень сексуального характеру без згоди на це. Ідеться про створені власноруч матеріали (зазвичай інтимні чи відверто сексуальні), якими люди діляться, перебуваючи в стосунках. А коли стосунки завершуються, «ображені» партнери поширюють ці зображення серед інших людей.

*Докладніше у відеоуроці Ради Європи Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти, емоційніше – у відео «Історія Юльки» та «Історія Матеуша».

**За матеріалами брошури Ради Європи "Батьківство в цифрову епоху".

↓ «Щось пішло не так?»

Коли ідеться про добре знайому вам дитину, ви знаєте її типові реакції, що приносить їй задоволення тощо. Якщо ж у поведінці щось різко змінюється  – це може бути тривожним сигналом (ви ж пам’ятаєте, що тільки у 30% випадків дитина прийде до дорослих із своїми проблемами, у решті 70% – спробує вирішити проблему сама чи порадившись з однолітками).

Звертайте особливу увагу на:

  • відсторонення, сум, поганий настрій;bullying
  • коливання настрою;
  • агресивну поведінку;
  • надмірну скритність, особливо щодо активності онлайн (дитина приховує екран телефону чи планшета, виходить з кімнати, коли отримує повідомлення тощо);
  • зустрічі або бажання зустрічей з незнайомцями, що супроводжуються відмовою говорити на цю тему;
  • страх залишити телефон чи планшет хоч на секунду, надмірні емоційні реакції, коли немає доступу до Інтернету;
  • аутоагресія, думки про самогубство.

Перераховані прояви можуть бути просто ознаками дорослішання підлітка. Але ми радимо розглянути можливість небезпечної ситуації, особливо якщо вони з’явилися несподівано та проявляються інтенсивно.

↓ Що говорить законодавство

Закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 N 2229-VIII визначає сексуальним насильством будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини.

За дії сексуального характеру відносно неповнолітніх винним загрожує позбавлення волі на строк до 15 років (статті 152 – 156 Кримінального кодексу України).

law bookЗ лютого 2021 року Кримінальний кодекс доповнений статями, які  наблизили нас до виконання Ланцаротської конвенції (ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської конвенції)» від 18 лютого 2021 року № 1256-IX).

Зокрема згідно зі  ст. 1561 пропозиції зустрічі від повнолітніх для вчинення будь-яких сексуальних дій чи  втягнення у виготовлення дитячої порнографії, у тому числі через цифрові засоби, караються ув’язненням на строк до 6 років.

Згідно зі ст. 3011 умисний доступ до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, переміщення, розповсюдження, виготовлення та примушення неповнолітніх до участі у її створенні карається позбавленням волі на строк до 15 років. При цьому відповідальність не розповсюджується на неповнолітніх осіб, яких використали.

Проведення видовищного заходу сексуального характеру, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій, у якому задіяно неповнолітню особу карається ув’язненням на строк до 15 років (Ст. 3012).

↓ Де шукати допомоги

  • policemanЯкщо вам точно відомо чи ви підозрюєте факт скоєння сексуального насильства щодо дитини, зверніться до найближчого відділку поліції з відповідною заявою. До неї потрібно додати всі доступні докази та сліди спокушання: записи розмов (скріншоти екрана), фотографії чи посилання на сайти, якими користувалася дитина.

    За потреби можна підключити кіберполіцію та ювенальну поліцію https: //cyberpolice.gov.ua. Департамент кіберполіції – це міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, який бореться з кіберзлочинністю, організовує та здійснює оперативно-розшукову діяльність. А одним із основних повноважень ювенальної поліції є запобігання і припинення будь-яких протиправних діянь стосовно дитини.

  • phone call116 111 (з мобільного)

    0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону)

    Це безкоштовна анонімна телефонна допомога для дітей та молоді. Вона створена в інтересах дітей, які потребують підтримки, опіки та захисту. Забезпечує усім, хто телефонує, можливість поговорити про важливі для них справи та поспілкуватися в складних ситуаціях.

    Батьки, вчителі та вихователі, зателефонувавши на «гарячу» лінію, мають змогу отримати індивідуальну консультацію щодо порушень прав дітей.

    *Телефони обслуговує ГО «Ла Страда – Україна»

↓ Що почитати чи подивитися

Кампанія з підвищення обізнаності щодо запобігання сексуальному насильству над дітьми реалізується Українським фондом «Благополуччя дітей» в рамках проекту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні – Фаза II».  

У 2015 році Український фонд «Благополуччя дітей» приєднався до кампанії Ради Європи «Один із п'яти» і відтоді системно працює задля профілактики сексуального насильства над дітьми. Рада Європи послідовна в своїй протидії сексуальній експлуатації дітей, у тому числі в цифровому середовищі.

Тематичні інформаційно-просвітницькі матеріали Ради Європи українською лягли в основу цієї кампанії й доступні безкоштовно.Погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною політикою Ради Європи.

_______________________________________________________________________________________________________________

TYAM logo