ВБО «Український фонд «Благополуччя дітей» планує подати заявку на отримання гранту для реалізації проекту «Зміцнення життєстійкості та покращення психічного здоров'я дітей в Україні шляхом впровадження тренінгової програми для працівників освіти» та має провести оцінку (дослідження) техніко-економічного обґрунтування проекту.
В основі проекту – адаптація та впровадження Програми «Цілющий ліс у посткризовій роботі з дітьми», що була розроблена ізраїльськими фахівцями як реакція на війни, терористичні атаки та ракетні вибухи, які піддають дітей численним травматичним подіям, що виснажують їхні природні ресурси стресостійкості та підвищують ймовірність розвитку симптомів посттравматичного синдрому. Матеріал спрямований на те, щоб сприяти зменшенню тривоги, реабілітації та відновленню після травми, а також спробувати запобігти травмі. Програма дозволяє дітям знайти в собі сили, розвинути стійкість і зменшити рівень насильства, підтримуючи загальну згуртованість і безпеку в дитячому садку або класі.
Загальна мета проекту: посилити стійкість та покращити психічне здоров'я/психосоціальне благополуччя дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в Україні шляхом впровадження програми з подолання посткризової травми.
Географія проекту: 6 областей України.
Цільові групи проекту: педагогічні працівники закладів дошкільної освіти та початкової школи; діти 4-7 років; батьки дітей віком 4-7 років.
Мета та завдання дослідження
Метою техніко-економічного обґрунтування є надання аргументованої основи для доопрацювання концепції проекту шляхом уточнення умов, можливостей та ризиків, що сприяє підвищенню ефективності проекту і допомагає уникнути нераціональних інвестицій на ранніх стадіях.
Спрямованість, обсяг і глибина техніко-економічного обґрунтування повинні відповідати складності та масштабу запланованого проекту, а також політичному, економічному та культурному контексту.
Завдання оцінки:
- провести аналіз проблемної ситуації, цільової групи та зацікавлених сторін, а також зацікавлених сторін, включаючи базове дослідження (наприклад, у додатку), а також здійснити аналіз запланованого проекту на основі критеріїв DAC ОЕСР, а саме: актуальність, ефективність, результативність, вплив та сталість;
- сформулювати рекомендації щодо концепції проекту та проектних заходів.
Структура дослідження / методи
Оцінювач самостійно визначає методи, які використовуватимуться для проведення дослідження та досягнення його мети та завдань. Така методологія може включати, але не обмежується наступним:
- огляд проектної пропозиції;
- інтерв'ю, фокус-групи з співробітниками організації, безпосередніми бенефіціарами та іншими зацікавленими сторонами;
- аналіз зібраних даних.
Якщо можливо, для дослідження слід використовувати наведену нижче структуру. Зазначені запитання призначені в основному для орієнтації і повинні розглядатися як набір запитань, з яких можна визначити пріоритетність тих, які стосуються теми дослідження.
1) Мета, завдання та застосування техніко-економічного обґрунтування:
- яка причина/конкретний привід для проведення техніко-економічного обґрунтування і які цілі повинні бути досягнуті?
- хто, як і для чого буде використовувати отримані результати – зокрема, це стосується проектної заявки/концепції проекту та реалізації проекту?
- які часові рамки та географічне охоплення повинно мати техніко-економічне обґрунтування? На які (під)сфери/(під)сектори слід звернути особливу увагу?
- яка методологія буде використана в дослідженні?
- який попередній досвід подібних програм/проектів, інших досліджень та аналізів слід використати як основу для підготовки техніко-економічного обґрунтування?
- які конкретні рекомендації щодо розробки та реалізації проекту може дати дослідження партнерам проекту?
2) Початкова ситуація та аналіз проблеми:
- якою є (початкова) ситуація в секторі, регіоні та країні? Яким є соціально-економічний, політичний та культурний контекст?
- які проблеми були виявлені? Якими є причини цих проблем і як вони впливають на життя окремих груп населення?
- яка потреба випливає з аналізу проблеми? Як це було визначено?
- якими є передумови та історія запланованого впливу та яка його логіка? Хто виступив з ідеєю проекту?
- Чи існують альтернативи запланованому проекту або його окремим компонентам?
3) Партнер проекту (місцева організація):
- чи може запропонована організація розглядатися як потенційний партнер для реалізації проекту і чому? Які можливості (інституційні, технічні, кадрові та фінансові) вона пропонує?
- які заходи необхідні для зміцнення потенціалу організації?
- яку користь можуть отримати локальні партнери в разу успішної реалізації проекту?
- Які відносини має організація з цільовою групою та зацікавленими сторонами (легітимність)? Чи існують збіги інтересів або конфлікти інтересів? Як можна покращити взаємодію?
4) Аналіз цільових груп і стейкхолдерів:
a) цільові групи:
- хто складає цільову групу і які критерії існують для вибору цієї цільової групи? Можливо, існує кілька цільових груп, на які вплив відбувається по-різному?
- наскільки однорідною чи неоднорідною є цільова група за такими факторами, як стать, етнічне походження, вік, сексуальна орієнтація, мова, спроможність тощо, і в якій мірі проект повинен це враховувати?
- які потреби мають члени цільової групи і як їх можна задовольнити?
- яку роль відіграє цільова група (групи) в соціальному контексті? Які конфлікти інтересів з іншими групами населення можуть виникнути через це фінансування?
- який потенціал має цільова група, зокрема, щодо власної ініціативи, самодопомоги та спроможності розв'язувати проблеми на місцевому рівні? Як це можна посилити?
b) стейкхолдери:
- хто є найважливішими державними та недержавними стейкхолдерами в цьому секторі? Хто є найбільш важливими в реалізації проекту на локальному, регіональному чи національному рівні?
- чи пов'язаний запланований проект зі стратегією розвитку держави?
- які інтереси мають стейкхолдери? Чи очевидні конфлікти інтересів? Які взаємодія з іншими проектами зацікавлених сторін? Як вони відображені в концепції проекту?
- чи мають стейкхолдери спільне розуміння проблем?
- чи наявна підтримка проекту з боку різних стейкхолдерів? Яким чином вони можуть впливати на проект і в якій мірі? Чи існують вже домовленості між стейкхолдерами?
5) Оцінка запланованого проекту на основі критеріїв OECD DAC:
- чи буде запланований проектний підхід розв'язувати заявлену проблему на локальному чи національному рівні?
- чи орієнтований запланований проект на потреби цільових груп?
- які зміни має спричинити проект після його завершення?
- чи є заходи та обраний методологічний підхід придатними для досягнення мети проекту? Чи слід планувати заходи на мезо- та/або макрорівні (багаторівневий підхід) з метою підвищення сталості?
- якою мірою буде використано ефект синергії із заходами, що здійснюються іншими донорами або програмами?
- які заходи рекомендує дослідження для досягнення мети проекту?
- на якій логіці впливу/гіпотезі впливу має ґрунтуватися проект?
- яку форму може мати ефективна матриця результатів, включаючи релевантні та надійні індикатори (подання першого чорнового варіанту з індикаторами та вихідними даними)?
- хто, коли і через які проміжки часу здійснює моніторинг ефектів (моніторинг ефективності)?
- які фінансові, структурні та кадрові ресурси необхідні?
- чи можуть заплановані заходи бути реалізовані за рахунок передбачених коштів у передбачений період часу, і чи можуть бути досягнуті бажані результати ефективно (вигода-користь-економічність) і чи можна досягти бажаних результатів ефективно (витрати-вигоди), економно та з використанням якомога меншої кількості ресурсів?
- які цілі та ефекти, що випливають з аналізу проблеми/потреб, мають бути досягнуті для якої цільової групи?
- якою мірою запланований проект створює структури, подає приклади та має широкий вплив? Чи є багаторівневий підхід (мікро-, мезо- та макрорівень) хорошим способом підвищення значущості та ефективності?
- якою мірою мета проекту враховує інклюзивні, гендерні, культурні та конфліктно-чутливі аспекти, а також ті, що ґрунтуються на правах людини?
- як можна забезпечити та посилити сталість результатів та ефектів (структурно, економічно, соціально та екологічно)?
- яку роль/відповідальність беруть на себе державні та/або громадські структури? Яким чином можна використати місцевий потенціал, структури та процедури? Які заходи та інструменти є найбільш придатними для використання та зміцнення місцевої ініціативи, участі та потенціалу?
- які соціокультурні бар'єри існують щодо запропоновану підходу і як їх можна подолати?
- які негативні наслідки та ефекти можуть спричинити заходи або завдання проекту? Яким чином це можна врахувати в проекті (концепції) – наприклад, підхід "не нашкодь", конфліктно-чутливий моніторинг ефективності тощо?
- які ризики (кадрові ризики для виконавців проекту, інституційні та репутаційні ризики, контекстні ризики) існують при реалізації проекту? Як їх можна мінімізувати?
Терміни проведення дослідження
Експерт відповідає за розробку структури дослідження, визначення методів, збір даних, проведення дослідження та якість підготовленого звіту. При підготовці звіту експерт повинен керуватись принципами неупередженості, незалежності і точності.
Очікуваний період проведення дослідження: 1 лютого – 13 березня 2022 року.
Дослідження (включаючи звітність) повинне бути завершене до 13 березня 2022 року.
Беручи до уваги стислі терміни виконання замовлення, експерт може запропонувати проведення скороченого варіанту дослідження (кабінетне дослідження).
Очікувані продукти
Експерт має надати українською або англійською мовою:
- Звіт про дослідження українською або англійською мовою (орієнтовно 15 сторінок, за винятком додатків). Звіт повинен містити загальний опис та розділи, що охоплюють методологію, аналіз, висновки і рекомендації.
Експерт презентує остаточні результати проведеного дослідження ВБО «Український фонд «Благополуччя дітей».
Ключова кваліфікація експерта
Нижче наведений перелік кваліфікаційних вимог, яким повинен відповідати експерт:
- докторська або магістерська ступінь з економіки, соціології, соціальних або політичних наук;
- більше 15 років досвіду у відповідних галузях (дослідження та стратегія / організаційний розвиток / управління проектами);
- щонайменше 5 років досвіду у проведенні зовнішніх оцінок проектів, що фінансуються міжнародними організаціями, бажано в галузі соціальної роботи, розвитку громадянського суспільства, прав людини, адвокації;
- досвід роботи в секторі громадянського суспільства;
- фундаментальні знання методів оцінювання, розробки та звітності, зокрема - стандарти якості DAC для оцінки розвитку;
- вільне володіння українською мовою;
- хороші аналітичні здібності, навички складання звітності та проведення презентацій;
- пунктуальність, в тому числі здатність дотримуватись визначених термінів.
Пропозиції можуть надавати як і окремі експерти, так і організації.
Зміст пропозиції
Зацікавлені експерти мають подати лист-заявку, оформлену у довільній формі, а також додати до неї такі документи:
- резюме експерта, що містить інформацію про досвід, який стосується цього дослідження (аплікант повинен надати достатню інформацію для демонстрації відповідності вимогам, викладеним у цьому технічному завданні);
- інформація, що підтверджує досвід надання таких послуг українським неприбутковим організаціям або міжнародним неурядовим організаціям, наприклад, портфоліо проектів, рекомендаційні листи, приклад попередньої роботи з оцінки проектів тощо;
- технічна/детальна пропозиція: коротке пояснення та обґрунтування методів, які будуть застосовуватися;
- фінансову пропозицію - повну оцінку витрат, в тому числі всі податки і будь-які додаткові витрати (наприклад, транспорт, проживання та витрати на фокус-групи в рамках дослідження тощо). У разі, якщо пропозицію надає незалежний експерт, він\вона має зазначити наявність реєстрації ФОП.
Зацікавлені фахівці повинні надіслати документи у форматі .pdf не пізніше 18:00, 27 січня 2023 року на електронну адресу [email protected]. Після надходження заявки буде надіслане підтвердження про отримання.