EngУкр

Інформаційно-ресурсний центр «Дитинство без насильства»

  Опитування

Продаж дітей, дитяча проституція та порнографія: якою є ситуація в Україні?

Дослідження виявило, що основними групами дітей, які характеризується підвищеним ризиком постраждати від дитячої проституції, порнографії та торгівлі дітьми є безпритульні, бездоглядні діти, з багатодітних, соціально-деструктивних, неповних, малозабезпечених сімей; діти віком від 13 років і старше.

Опитування дітей 14-18 років виявило, що: 11% показували своє голе тіло; 10,4% дозволяли торкнутися до голих частин свого тіла (ощупати себе); 7,8% займалися сексом за певну плату; 3,2% погоджувалися сфотографуватися або знятися у фільмі в оголеному вигляді.

«Наше дослідження є першою спробою вивчити реальний стан порушення прав дитини на захист від насильства та будь яких форм експлуатації в Україні. Ми побачили, що проблема є комплексною, достатньо масштабною, та вимагає негайних дій із сторони влади, суспільства та самих громадян», зазначила Представник ЮНІСЕФ в Україні Юкіе Мокуо під час презентації. «Підвищення поінформованості, відповідальне батьківство, державна підтримка уразливих сімей – такі перші кроки потрібно зробити щоб убезпечити дітей України», додала пані Мокуо.

«Такий аналіз ситуації та спроба визначити масштаби найгірших форм насильства щодо дітей в Україні є першими на території країн СНД та Східної Європи. Дослідження надає дуже корисну інформацію для всіх, хто займається проблемою захисту дітей в Україні. Також інформація адресована тим, хто приймає рішення, державним органам влади, батькам, надавачам послуг, молодим людям, недержавним організаціям та представникам ЗМІ», зазначив Юрій Привалов, кандидат філософський наук, директор Центру соціальних експертиз НАН України.

За результатами дослідження загальні причини, які обумовлюють поширення дитячої проституції в Україні, наступні:

  • низький матеріальний статок багатьох родин, що спричиняє втягування дітей до проституції та порнографії;
  • втрата провідної ролі родини у вихованні дитини;
  • неготовність вчителів/вихователів/соціальних працівників обговорювати «гострі» питання на актуальній для дитини мові;
  • неадекватність законодавчих ініціатив;
  • недосконалість законодавчої бази;
  • формальне ставлення до проблеми з боку виконавчої влади.

«Серед основних перепон на шляху протидії дитячій проституції та порнографії, а також торгівлі дітьми, можна виділити недостатню поінформованість громадськості стосовно проблеми, а також низький рівень довіри з боку постраждалих дітей до інституцій, покликаних захищати їхні права», зауважила Лідія Амджадин, кандидат соціологічних наук, експерт Центру соціальних експертиз НАН України.

За оцінками батьків, чиї діти зазнали сексуальних домагань, дослідження виявило наступні причини:

  • Відсутність інвестицій держави взагалі та кожної окремої сім’ї зокрема у систему сімейних цінностей, безвідповідальність батьків щодо виховного процесу.
  • Недостатня поінформованість суспільства щодо самої проблеми. 
  • Недостатність профілактичних заходів в суспільстві взагалі та навчальних закладах зокрема, не виважена політика мас-медіа у наданні інформації щодо залучення дітей до проституції, порноіндустрії та торгівлі у вигляді сенсацій та залякування.
  • Недосконалість нормативно-правової бази, відсутність ефективної системи координації між всіма інститутами, задіяними до протистояння залученню дітей до проституції, порноіндустрії та торгівлі дітьми.

Дослідження серед дітей виявило:

  • Лише 34,4% опитаних дітей мають обох батьків; впродовж останніх трьох місяців лише 11,7% проживали з обома батьками.
  • Більшість дітей (58,4%) описують свою сім’ю як дуже бідну, де часто немає грошей і їжі, внаслідок чого діти голодують, іноді жебракують і навіть займаються крадіжками.
  • 31,8% опитаних дітей ніде не навчаються. Основна причина, через яку вони не навчаються, - небажання вчитися, відсутність цікавості до навчання (40,5%), 14,8% дітей змушені замість навчання працювати, 11,2% вважають, що краще працювати, ніж навчатися, 8,9% батьки не дозволяють їм вчитися.
  • Найбільше дітей турбують питання фінансового та матеріального плану – брак та відсутність грошей (31,2%). На другому місці – питання стосунків з батьками.
  • Частина опитаних дітей особисто отримували пропозиції щодо дій сексуального характеру, а саме: показати голе тіло (частини тіла) – 13,5%; дозволити торкнутися до голих частин свого тіла (ощупати себе) – 10%; зайнятися сексом за гроші, за якісь речі чи послуги – 8,5%; сфотографуватися або знятися у фільмі в оголеному вигляді – 3,6%. Не завжди вони відмовлялися від таких пропозицій, а, навпаки, погоджувалися.
  • Пропозиції щодо дій сексуального характеру поступають дітям із різних джерел, які, в цілому можна згрупувати таким чином: 1) дорослі родичі, сусіди, знайомі; 2) незнайомі чоловіки і жінки у різних місцях (на ринку, вокзалі, вулиці, дорозі, зупинці, парадному); 3) друзі, ровесники, знайомі старшокласники.

 

***

За додатковою інформацією та для отримання копій Звіту звертайтеся до:

Андрій Гайдамашко, Керівник програми Захист дитини Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні

Тел.: 044 254 24 50, E-mail: ahaidamashko@unicef.org

Анна Пісоцька, Відповідальна за проведення заходуЦентром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, 

Тел.: (044) 253 14 01; ф. (044) 253 23 53; 097 948 46 95;

e-mail: csep@csep.kiev.uaLeschetnaya@ukr.net.

 

***

Дослідження було проведено Центром соціальних експертиз НАН України за підтримки ЮНІСЕФ в Україні. Проведенню дослідження сприяли Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту.

 

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Звіт «Комплексна оцінка масштабів продажу дітей, дитячої проституції та порнографії в Україні» створено за результатами та висновками чотирьох досліджень, здійснених ЮНІСЕФ та Центром соціальних експертиз НАН України за сприяння Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту у 2009 році.

  1. Експертні оцінки ситуації (58 експертів)
  2. Глибинні інтерв’ю з батьками, чиї діти зазнали сексуальних домагань (40 батьків)
  3. Аналіз життєвих історії дітей – жертв сексуального насильства (40 дітей)
  4. Опитування «дітей вулиці» (включаючи тих, що проживають на вулиці з батьками, а також самостійно; які працюють на вулиці, щоб підтримувати свою сім’ю); дітей із неблагополучних сімей; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Методом стандартизованого інтерв’ю було опитано 1000 дітей в різних регіонах України. Метод відбору респондентів комбінований: цільовий та випадковий.

http://www.unicef.org/ukraine/ukr/media_13864.html