EngУкр

Для спеціалістів

Права людини в дитячих будинках сімейного типу України: доповідь за результатами моніторингу

(уривок з книги "М.Ясеновська, О.Білецька. Права людини в дитячих будинках сімейного типу України. - Харків, 2004. - 152 с.")

 

ВСТУП

Загально відомо, що діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування є найбільш вразливою категорією населення і найбільш страждають від порушень прав людини. На сьогоднішній день ми можемо лише приблизно назвати кількість цієї категорії дітей в Україні, система реєстрації  дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, залишається недосконалою. Є діти, які через переведення з одного закладу до іншого, фіксуються кілька разів, і є зовсім не зареєстровані діти (наприклад, безпритульні).


За даними Державного комітету статистики України на кінець 1999 року у державних закладах опіки знаходилось на утриманні близько 33700 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. У 2001 році загальна кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні перевищувала 103000, з них понад 50000 перебували у державних та інтернатних закладах опіки (дані Представництва благодійної організації „Надія і житло" в Україні). За останні п'ять років кількість дітей-сиріт, які перебувають у дитячих будинках і в школах-інтернатах зросла майже на 50%.

На кінець 2004 року в Україні функціонує 129 дитячих будинків сімейного типу (далі ДБСТ), в яких виховується 988 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також 115 прийомних сімей, де виховується 188 сиріт. Це становить близько 2% від загальної кількості дітей, які знаходяться на повному державному утриманні. За останні три роки мережа дитячих будинків сімейного типу майже не збільшилась, хоча на державному рівні вони були названі, як і прийомна сім'я, приоритетними формами влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Ініціатива по організації і проведенню моніторингу дотримання прав людини у дитячих будинках сімейного типу України виникла після здійснення у 2002 році дослідження прав людини в закладах державної опіки Харкова і Харківської області. Отримані дані підтвердили, що сімейна форма державної опіки над дітьми-сиротами є значно прогресивнішою і має великі потенційні можливості. Але існуюча структура дитячих будинків сімейного типу є недосконалою, соціальний супровід і контроль здійснюються формально, що приводить до випадків зловживання і порушення прав як дітей-вихованців, так і батьків-вихователів. Діюча нормативно-правова база не сприяє розширенню мережі дитячих будинків сімейного типу в Україні, хоча на державному рівні сімейна форма державного утримання і виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, проголошена приоритетною.

Підхід до планування і проведення моніторингу ми намагались перейняти у Польського Гельсінського фонду з прав людини. Саме тому, цілями дослідження було не стільки викриття наявності чи відсутності порушень прав людини у дитячих будинках сімейного типу, скільки виправлення ситуації у відповідності з міжнародними стандартами і надання конкретних пропозицій по вдосконаленню системи державної опіки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в цілому.

Ми не приводимо у доповіді опису кожного дослідженого будинку сімейного типу окремо, а також прагнемо максимально дотримуватись принципу збереження анонімності наших респондентів.

Наше дослідження не претендує на науковість і вичерпність, але ми сподіваємось, що подана доповідь буде корисною батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, працівникам органів опіки і піклування всіх рівнів, Управлінь і відділів у справах сім'ї та молоді, Центрів соціальних служб для молоді, відділів освіти, Служб у справах неповнолітніх, які отримають можливість побачити існуючі проблеми неупередженими очима громадської організації. Ми також розраховуємо на увагу з боку недержавних організацій, запрошуємо їх до співпраці, тому що розуміємо, що викриті проблеми - це не тільки проблеми вихованців дитячих будинків сімейного типу і батьків-вихователів, а і проблеми дотримання прав людини в Україні в цілому.

Сподіваємось, що висвітлення реальної ситуації з дотриманням прав людини в дитячих будинках сімейного типу буде сприяти розвитку мережі дитячих будинків сімейного типу і реформуванню системи державної опіки у напрямку індивідуального підходу до дитини-сироти і повазі її прав.

скачати всю книжку